Зайшли — оплатіть. Навіть якщо лише на одній зупинці. 

Пункти 3.8 та 3.9 Правила — для всіх, без усіх.

— «Я тільки до наступної!»
— «Забув… дозвольте зараз оплатити»
 Ці фрази контролери чують щодня. Та пояснення одне:
 у громадському транспорті не існує "занадто короткої" поїздки.

Оплата — відразу після посадки.
Не через хвилину, не при виході — відразу.
 Те саме слід пільговиків: провалідувати потрібно відразу при вході.

 Навіть якщо здається, що кілька зупинок не варті тих 8–15 гривень —
Справа не в сумі. А в довірі, відповідальність та повази до інших пасажирів.
 Люди бачать, хто платить — і хто «забув».

 Один пасажир «проскочив» — другий повторив.
 У результатах — втрати для транспорту: водіям — менше зарплати, підприємству — менше пального та електроенергії, місту — менше розвитку.

 Уявіть: на зупинці сидить 10 пасажирів. Троє не платять — мінус 45 грн.
 За день — другі, за тиждень — тисячі гривень втрат.

 Контролер не читає думок — лише перевіряє, чи є підтвердження оплати.
 Не впевнені, що приклали проблему? Перевірте відразу.
 Надія на «проскочу — нікого не помітити» не працює.

Намір — це не оплата.
Валідація — це дія, яка має бути успішно завершена.

 Галка, банківська картка, смартфон чи готовка — неважливо чим.
 Важливо — коли. А це відразу після входу.

 Бо право на поїздку виникає лише після оплати.
 Правила — не про довжину маршруту, а про спільну відповідальність.

 Бо якщо сьогодні «одна зупинка — це дрібниця»,
то що назавтра зупинити іншого пасажира від ідеї «дві — теж не злочин»?

 Дякуємо за шкіру вашу вчасну оплату.
Це — внесок у якісний транспорт, у культуру поваги.