Оплата — обов'язок. Контроль — справедливість

Відповідає пунктам 3.8, 7.1–7.3 Правила користування

Час від часу пасажирів може виникати враження, що контролер з'являється несподівано — наче для того, щоб зіпсувати настрій чи когось співмати. Але насправді все інакше. Контролер не карає і не полює. Він виконує свою роботу — перевіряє дотримання, яке є спільним для всіх. Його присутність у транспорті — не виняток, а частина системи порядку й чесності.

Контроль у транспорті — це не щось надзвичайне чи принизливе. Це — звичайний процес, як і будь-де. Подібно до того, як у магазині касир не запитує, чи ви хочете платити — він просто проводить оплату. Так і контролер: він перевіряє, чи був здійснений факт перевірки — тобто оплати проїзду.

Варто пам'ятати, що згідно з пунктом 3.8 Правил, пасажир зобов'язаний оплатити проїзд відразу після входу в транспортний засіб. Не через кілька зупинок, не після нагадування, а саме при посадці. Це важлива умова для того, щоб система працювала чесно для всіх.

Усі звернення щодо дій контролера реєструються та розглядаються. І найбільших таких перевірок показують: контролер діяв у межах своїх обов'язків, відповідно до Правил. Натомість причиною конфлікту часто є ситуація, коли пасажир згадав про оплату лише після появи контролера.

Ще один розширений випадок — ви приклали проблему чи телефон, але не перевірили, чи з’явилася зелена галочка на екрані валідатора. А саме вона є підтвердженням успішної оплати. Якщо вона не з'явилася — валідація не відбулася. Контролер не перевіряє фото чека чи нами, його пристрій зчитує технічні дані — токени, які мають збігатися з тими, що зафіксовані валідатором у салоні.

У транспорті передбачено кілька способів оплати — транспортною карткою, банківською, смартфоном, через QR-код. Якщо один із варіантів не спрацював, відповідальність не знімається. Важливо повторити спробу або іншим методом, а не просто припустити, що все відбулося. 1-2 секунди уваги достатньо для впевненості в оплаті або ні!

Також іноді трапляється, що пасажири користуються пільговою карткою, яка їм не належить — наприклад, карткою батька. Це порушення. У такому випадку контролер має повне право вилучити таку проблему і оформити незручність контролера. Це не акт покарання — це дія, яка передбачена правилами для забезпечення справедливості.

Ці приклади — лише частина того, з чим стикається контроль. Але вони — найчастіші. Якщо оплата не була здійснена або була невдалою, і після цього пасажир не вжив жодних дій — це вже не нагляд, а порушення. І за це несе відповідальність не контролер, а сам пасажир.

У транспорті, як і в будь-якому сервісі, між іншими законами: користуєтеся — оплачуєте. У магазині ніхто не вийшов із товаром, не заплативши. Бо це називається крадіжкою. То чому в громадському транспорті має бути інакше?

Зверніть увагу: на приватних маршрутах ніхто майже не забувається оплатити. Там усе відбувається відразу і чітко. А от у комунальному транспорті деякі пасажири чомусь вважають, що оплата — це щось ов'язкове або формальне. Хоча насправді це така ж послуга, яка потребує гідної оплати.

Контролер — не ворог, а звичайна людина, яка виконує свою роботу. Якщо ваша оплата була здійснена вчасно — це зафіксує пристрій контролера. І ви — серед понад 90% пасажирів, які чесно оплачують проїзд. Ми вдячні вам за повагу до нашої роботи. Адже саме завдяки таким людям транспорт працює стабільно, без вихідних.

Контроль — це не покарання. Це нагадування про те, що транспорт — наш спільний ресурс. І його якість залежить від кожного з нас. Якщо раптом сталася помилка і було оформлено успіх контролера — це не трагедія. Це просто шанс виправити гідно, без скандалу, без напруження.

Бо оплата — це не лише про квиток. Це — про взаємну повагу, довіру та відповідальність.

Що саме перевіряє — і чому це важливо 2 – 4 секунди виділіть час на правильну оплату!!!

https://www.facebook.com/photo?fbid=122110373858857859&set=a.122103734510857859